Регламент

Стаття 1. Загальні положення

1. Цей Регламент застосовується при розгляді справ Третейським судом при асоціації «Східноукраїнська спілка адвокатів та юристів «Правове сприяння» (далі за текстом – Третейський суд) по спорам, підвідомчим йому у відповідності з Положением Третейського суду.

Стаття 2. Законодавство, яке застосовується Третейським судом при вирішенні спорів

1. Третейський суд вирішує спори на підставі Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів та міжнародних договорів України.

2. Третейський суд у випадках, передбачених законом або міжнародним договором України, застосовує норми права інших держав.

3. У разі відсутності законодавства, що регулює певні спірні відносини, Третейській суд застосовує законодавство, яке регулює подібні відносини, а за відсутності такого Третейський суд застосовує аналогію права чи керується торговими та іншими звичаями, якщо останні за своїм характером та змістом властиві таким спірним відносинам.

Стаття 3. Право передачі спору на розгляд Третейського суду

1. Юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд Третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд Третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам Закону України «Про третейські суди».

2. Спір може бyrи переданий на вирішення Третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав.

Стаття 4. Види і форма третейської угоди

1. Третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

2. Якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до Третейського суду, а також при вказівці у третейській угоді на конкретний постійно діючий третейський суд цей Регламент розглядається як невід'ємна частина третейської угоди.

3. За будь-яких обставин у разі суперечності третейської угоди цьому Регламенту ­ застосовуються положення Регламенту.

4. Третейська угода може містити як вказівку про Третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.

5. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору.

6. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує.

7. У разі недодержання правил, передбачених цією статтею, третейська угода є недійсною. Недійсність окремих положень договору, контракту, що містить третейське застереження, не тягне за собою недійсність такого третейського застереження.

Стаття 5. Третейська угода і правонаступництво сторін

1. Якщо третейська угода укладена у вигляді третейського застереження, то вона вважається невід'ємною частиною угоди і щодо неї діють такі самі правила правонаступництва, що й до угоди в цілому.

2. Якщо третейська угода укладена у вигляді окремої угоди, то у разі заміни кредитора у зобов'язанні останній повинен повідомити нового кредитора про її існування.

Зміна третейської угоди в такому випадку можлива лише за умови явно вираженої згоди іншої (інших) сторони (сторін) угоди.

Стаття 6. Місце проведення третейського розгляду

1. Розгляд справ у Третейському суді проводиться за місцем знаходження його засновника, а саме: 86117, Донецька область, м. Макіївка, вул. Титова, буд. 6, що не обмежує засновника Третейського суду в праві визначити розташування третейських суддів за адміністративно-територіальним принципом.

2. В окремих випадках, за згодою сторін, місце третейського розгляду визначається Третейським судом з урахуванням усіх обставин справи, зокрема, зручності обраного місця третейського розгляду для сторін та складу Третейського суду.

Стаття 7. Мова третейського розгляду

1. Розгляд справ у третейському суді провадиться українською або російською мовою за угодою сторін.

2. Сторона, яка надає документи чи письмові докази мовою іншою, ніж мова третейського розгляду, повинна забезпечити їх переклад на мову чи мови третейського розгляду.

Стаття 8. Гласність третейського розгляду

1. У разі, коли проти відкритого розгляду справи Третейським судом висунуто хоча б однією стороною заперечення з мотивів дотримання та збереження комерційної або банківської таємниці чи забезпечення конфіденційності інформації, справа розглядається в закритому засіданні.

Стаття 9. Конфіденційність

1. Голова Третейського суду, його заступник, секретар і третейські судді не мають права розголошувати відомості та інформацію, що стали їм відомі під час третейського розгляду, без згоди сторін або їх правонаступників.

2. Забороняється без згоди сторін вимагати від голови Третейського суду, його заступника, секретаря і третейських суддів надання документів, відомостей та інформації, якими вони володіють у зв`язку з третейським розглядом справи, крім випадків, передбачених законами України.

Стаття 10. Змагальність сторін

1. Третейській розгляд здійснюється на засадах змагальності сторін.

2. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

3. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Регламентом.

4. Третейський суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Регламентом.

ГЛАВА 2. ФОРМУВАННЯ СКЛАДУ ТРЕТЕЙСЬКОГО СУДУ. ВІДВОДИ

Стаття 11. Формування складу Третейського суду

1. Якщо сторони не погодили іншого, то Голова Третейського суду самостійно
визначає кількісний та персональний склад Третейського суду. У цьому випадку Голова Третейського суду в залежності від складності справи визначає кількість суддів, необхідну для розгляду справи, та призначає суддів зі Списку третейських суддів.

2. При розгляді справ одноособово третейський суддя є головуючим і діє від імені Третейського суду.

3. Сторони можуть за своїм розсудом у третейській угоді визначити кількісний та персональний склад третейських суддів, у тому числі одного.

4. За всіх умов Третейський суд може розглядати справу в будь-якій непарній кількості третейських суддів.

5. Якщо сторони не погодили іншого, то формування складу третейського суду в Третейському суді для вирішення конкретного спору здійснюється в такому порядку:

1) при формуванні третейського суду в складі трьох і більше третейських суддів
кожна із сторін призначає чи обирає рівну кількість третейських суддів, а обрані у такий
спосіб третейські судді обирають ще одного третейського суддю для забезпечення
непарної кількості третейських суддів.

Якщо одна із сторін не призначить чи не обере належної кількості третейських
суддів протягом 10 днів після одержання прохання про це від іншої сторони або якщо
призначені чи обрані сторонами третейські судді протягом 10 днів після їх призначення чи
обрання не оберуть ще одного третейського суддю, то розгляд спору в третейському суді
припиняється і цей спір може бути переданий на вирішення компетентного суду;

2) якщо спір підлягає вирішенню третейським суддею одноособово і після звернення
однієї сторони до іншої з пропозицією про призначення чи обрання третейського судді
сторони не призначать чи не оберуть третейського суддю, то розгляд спору в
третейському суді припиняється і цей спір може бути переданий на вирішення
компетентного суду.

6. Головуючий складу третейського суду у справі та третейський суддя у випадку,
передбаченому абзацом першим підпункту 1 пункту 5 цієї статті, обираються не менш як
двома третинами від призначеного чи обраного складу суду шляхом відкритого
голосування.

Сторони та призначені чи обрані ними третейські судді при призначенні чи обранні у
відповідних випадках третейських суддів або головуючого складу третейського суду
повинні забезпечувати додержання вимог Закону України «Про третейські суди».

7. Ухвала Голови Третейського суду, прийнята відповідно до цієї статті Регламенту, оскарженню не підлягає.

Стаття 12. Підстави відводу чи самовідводу третейського судді

1. Третейський суддя не може брати участі у розгляді справи, а після його призначення чи обрання підлягає відводу чи самовідводу:

1) якщо він особисто чи опосередковано заінтересований у результаті розгляду справи;

2) якщо він є родичем однієї із сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, або перебуває з цими особами чи сторонами в особливих стосунках;

3) на його прохання або за спільним рішенням сторін;

4) у разі встановлення стороною обставин, які дають їй підстави вважати упередженим або необ'єктивним ставлення третейського судді до справи, про яке сторона дізналася після його обрання чи призначення;

5) у разі тривалого, більш як один місяць від дня призначення чи обрання, невиконання ним обов'язків третейського судді у конкретній справі;

6) у разі виявлення невідповідності третейського судді вимогам, встановленим статтею 18 Закону України «Про третейські суди»;

7) якщо третейський суддя бере участь у вирішенні спору, який прямо чи
опосередковано пов'язаний з виконанням ним службових повноважень, наданих
державою.

2. Жодна особа не може бути третейським суддею у справі, в якій вона раніше брала
участь як третейський суддя, але була відведена чи заявила самовідвід, як сторона,
представник сторони або в будь-якій іншій якості.

Стаття 13. Обов'язок третейського судді заявити про підстави для його відводу чи самовідводу

Третейські судді незалежні, об'єктивні і неупереджені при виконанні своїх обов'язків.
Третейський суддя перед прийняттям обрання чи призначення у конкретній справі
повинен письмово повідомити Голову Третейського суду про будь-які обставини, які є
підставами для його відводу чи самовідводу відповідно до статті 12 цього Регламенту.

Третейський суддя повинен без зволікання повідомити сторони про підстави його
відводу чи самовідводу, зазначені у статті 12 цього Регламенту, що виникли після початку
третейського розгляду, та заявити самовідвід.

Стаття 14. Порядок відводу третейського судді

За наявності підстав, зазначених у статті 12 цього Регламенту, сторона може заявити
про відвід обраного нею третейського судді лише у разі, якщо обставини, які є підставою
для відводу обраного нею третейського судді, стали відомі цій стороні після його
призначення чи обрання.

Сторона, що вирішила заявити відвід третейському судді, повинна протягом трьох
днів після того, як цій стороні стали відомі обставини, які є підставою для відводу
третейського судді відповідно до цього Регламенту, подати голові Третейського суду
мотивовану письмову заяву про відвід третейського судді з доказами направлення копії
цієї заяви іншій стороні.

У разі пропуску встановленого строку питання про прийняття заяви про відвід
третейського судді вирішується Головою Третейського суду залежно від причин пропуску
строку.

За відсутності заперечень іншої сторони щодо заявленого відводу третейський суддя
є відведеним з дня подання стороною заяви про його відвід.

Якщо інша сторона не погоджується з відводом третейського судді, вона має право
протягом трьох днів з дня отримання копії заяви про відвід подати Голові Третейського
суду свої мотивовані заперечення. В цьому випадку питання про відвід вирішується
Головою Третейського суду спільно з іншими третейськими суддями, призначеними чи
обраними у справі, протягом п'яти днів з моменту отримання заперечень сторони, рішення
яких є обов'язковим для сторін.

Стаття 15. Припинення повноважень третейського судді. Заміна третейського судді

1. Повноваження складу третейського суду, яким вирішувався спір, припиняються після прийняття ним рішення з конкретної справи.

У випадках, передбачених статтями 47 - 49 Закону України «Про третейські суди»,
повноваження складу Третейського суду поновлюються і припиняються після проведення
зазначених у цих статтях процесуальних дій.

2. Повноваження третейського судді можуть бути припинені достроково:

1) за згодою сторін;

2) у разі відводу чи самовідводу третейського судді;

З) у разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього;

4) у разі набрання законної сили судовим рішенням про визнання його обмежено дієздатним чи недієздатним;

5) у разі його смерті, визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим рішенням суду, що набрало законної сили.

3. Припинення повноважень третейського судді здійснюється Головою Третейського суду, ухвала якого є остаточною і оскарженню не підлягає.

4. У разі, якщо повноваження третейського судді припинені достроково, інший третейський суддя призначається чи обирається згідно з правилами, які застосовувалися, при призначенні чи обранні третейського судді, який замінюється.

Стаття 16. Повторення слухань у справі у випадку заміни третейського судді

1. У разі, якщо повноваження третейського судді припинені відповідно до цього Регламенту, інший третейський суддя призначається чи обирається згідно з правилами, які застосовувалися при призначенні чи обранні третейського судді, який замінюється.

2. Якщо в ході третейського розгляду відбулася заміна третейського судді, то знову сформований склад Третейського суду вирішує питання з урахуванням думки сторін про те, чи варто заново розглядати питання, які вже розглядалися на попередніх усних слуханнях справи, що відбулися до заміни третейського судді.

Стаття 17. Відвід і заміна експерта, перекладача або секретаря Третейського суду

При наявності підстав, передбачених пунктом 1 стапі 12 цього Регламенту, стороною може бути заявлений відвід експертові, перекладачеві або секретарю Третейського суду, що приймають участі у справі.

Питання про відвід і заміну експерта, перекладача або секретаря Третейського суду,
порушене за мотивованою письмовою заявою сторони, вирішується складом Третейського
суду, що розглядає спір.

Ухвала Третейського суду про відвід експертові, перекладачеві або секретарю Третейського суду є остаточною і оскарженню не підлягає

Глава 3. УЧАСНИКИ ТРЕТЕЙСЬКОГО РОЗГЛЯДУ

Стаття 18. Учасники третейського розгляду

Учасниками третейського розгляду є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.

Сторонами в третейському розгляді є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи.

Сторони можуть вести свої справи в Третейському суді і брати участь у
третейському розгляді як безпосередньо, так і через належним чином уповноважених
представників, що призначаються кожною із сторін на власний розсуд. Повноваження
представників сторін повинні бути підтверджені належним чином оформленими
дорученнями або іншими документами.

Позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в третейському процесі самостійно.

Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо:

1) предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох позивачів або відповідачів;

2) права і обов'язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави;

З) предметом спору є однорідні права і обов'язки.

Стаття 19. Процесуальні права сторін

До сторін повинно бути рівне відношення і кожній стороні повинні бути надані всі можливості для викладення своєї позиції.

Сторони мають право обирати третейського суддю відповідно до третейської угоди або положень цього Регламенту, брати участь в засіданнях з третейського розгляду справи, представляти докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні і письмові пояснення Третейському суду, викладати свої доводи і заперечення з усіх питань, що виникають у ході третейського розгляду, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників третейського розгляду, заявляти відводи, користуватися іншими правами відповідно до третейської угоди.

Якщо сторони не домовилися про інше, до прийняття рішення третейським судом сторона має право змінити, доповнити або уточнити свої позовні вимоги або заперечення проти позову, якщо тільки Третейський суд не визнає недоцільним такі зміни чи доповнення з урахуванням затримки вирішення спору.

Вищенаведене в рівній мірі застосовується щодо права сторони заявити вимоги про залік або подати зустрічний позов.

Сторони зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм правами, проявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів іншої сторони.

Стаття 20. Участь у третейському розгляді третіх осіб

1. Треті особи можуть бути залучені до участі в справі за заявою сторін, які беруть участь у справі, або з ініціативи Третейського суду.

2. Треті особи можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до ухвалення судом рішення. Вступ у справу третьої особи не тягне за собою розгляду справи спочатку.

З. Треті особи мають права і обов'язки, встановлені статтею 19 цього Регламенту.

4. Третя особа бере участь у третейському розгляді справи добровільно.

5. Треті особи не користуються правом оскарження рішення Третейського суду.

Стаття 21. Порядок залучення до участі у справі або вступу в справу третіх осіб

1. Сторона, яка важає за необхідне залучити до справи третю особу, у заяві про залучення третьої особи повинна зазначити ім'я (найменування) третьої особи, місце її пpoживання (перебування) або місцезнаходження та підстави, з яких вона має бути залучена до участі у справі.

2. Третейський суд повідомляє третю особу про справу, направляє їй копію заяви про залучення третьої особи і роз'яснює її право заявити про свою участь у справі. Копія заяви надсилається особам, які беруть участь у справі. Якщо від третьої особи не надійшло повідомлення про згоду на участь у справі, справа розглядається без неї.

З. Якщо сторони, які беруть участь у справі, заперечують проти залучення чи допуску третьої особи до участі в справі, це питання вирішується складом Третейського суду при вирішенні конкретного спору залежно від обставин справи.

4.3 питання залучення до участі в справі третьої особи Третейський суд постановляє ухвалу.

Стаття 22. Особи, які є іншими учасниками третейського процессу

1. Учасниками третейського процесу, крім осіб, які беруть участь у справі, є секретар судового засідання, свідок, експерт, перекладач, спеціаліст.

Статrя 23. Секретар судового засідання

1. Секретар судового засідання:

1) здійснює судові виклики і повідомлення;

2) перевіряє наявність та з'ясовує причини відсутності осіб, яких було викликано до суду, і доповідає про це головуючому;

3) оформлює матеріали справи;

4) виконує інші доручення головуючого, що стосуються розгляду справи.

Стаття 24. Повноваження представника в Третейському суді

1. Представник, який має повноваження на ведення справи в Третейському суді, може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа.

2. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії
мають бути зазначені у виданій йому довіреності.

З. Підстави і порядок припинення представництва за довіреністю визначаються
статrями 248 - 250 Цивільного кодексу України.

4. Про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю має бути повідомлено Третейському суду шляхом подання письмової заяви або усної заяви, зробленої у судовому засіданні.

5. У разі відмови представника від наданих йому повноважень представник не може бути у цій самій справі представником іншої сторони.

ГЛАВА 4. ДОКАЗИ

Стаття 25. Докази

1. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких Третейський суд встановлює
наявність або відсутність обставин, що обrрунтовують вимоги і заперечення сторін, та обставин, які мають значення для вирішення справи.

2. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

З. Третейський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

4. Ніякі докази не мають для Третейського суду заздалегідь встановленої сили.

Стапя 26. Належність доказів

1. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

2. Сторони мають право обrрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

З. Третейський суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Стаття 27. Допустимість доказів

1. Третейський суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку,
встановленого законом.

2. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами
доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 28. Обов'язки доказування і подання доказів

1. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

2. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

3. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

4. Доказування не може rрунтуватися на припущеннях.

Стаття 29. Підстави звільнення від доказування

1. Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

2. Обставини, визнані Третейським судом загальновідомими, не потребують доказування.

3. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Стаття 30. Пояснення сторін, третіх осіб та їхніх представників

1. Сторони, треті особи та їхні представники за їх згодою можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи.

Стаття 31. Показання свідка

1. Показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини.

Стаття 32. Письмові докази

1. Письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службоового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

2. Письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, Третейський суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання орингіналу.

Стаття 33. Речові докази

1. Речовими доказами є предмети матеріального світу, що містять інформацію про обставини, які мають значення для справи.

2. Речовими доказами є також магнітні, електронні та інші носії інформації, що містять аудіовізуальну інформацію про обставини, що мають значення для справи.

Стаття 34. Надання і дослідження доказів

1. Сторони повинні надавати Третейському суду докази в оригіналах чи належним чином засвідчених копіях.

2. Третейський суд має право вимагати від сторін надання доказів, необхідних для повного, всебічного і об'єктивного вирішення спору.

Якщо Третейський суд визнає за необхідне одержати документи від підприємств,
установ, організацій, які не є учасниками третейського розгляду, він своєю ухвалою
уповноважує сторони або одну із сторін одержати відповідні документи та надати їх Третейському суду.

Стаття 35. Порядок надання документів сторонами. Обмін документами

1. Усі документи, що стосуються третейського провадження (позовна заява, відзивн на позов, клопотання тощо), повинні представлятися сторонами секретарю Третейського в кількості не менше 2-х екземплярів.

2. Усі заяви, документи або інша інформація, що представляються однією із сторін
секретарю Третейського суду або в засіданні Третейського суду - складові Третейського суду, повинні бути передані іншій стороні.

Сторонам повинні бути передані також висновки експертів або інші документи і докази у справі.

3. Передача документів іншій стороні здійснюється учасниками третейського розгляду самостійно, при цьому Третейському суду надаються докази такої передачі.

4. Позовна заява, відзив на позов направляються стороні тільки рекомендованим листом або кур'єрською поштовою службою, чи вручаються повноважному представникові сторони особисто під розписку.

Стаття 36. Направлення документів секретарем Третейського суду

1. Своєчасне направлення сторонам усіх документів Третейського суду у справі забезпечується секретарем Третейського суду.

Секретар Третейського суду веде листування у справі і направляє документи сторонам за вказаними ними адресами.

2. Всі судові акти (рішення, ухвали) направляються стороні тільки рекомендованим листом або кур'єрською поштовою службою, чи вручаються повноважному представникові сторони особисто під розписку.

З. Всі інші документи і повідомлення можуть надсилатися звичайним листом, по факсу, телеграфу, номера яких вказані сторонами.

Стаття 37. Вручення документів

1. Якщо сторони не домовилися про інше, документи та інші письмові матеріали
направляються за останнім відомим місцем проживання фізичної особи чи за юридичною адресою або місцезнаходженням юридичної особи рекомендованим листом з
повідомленням про вручення чи в інший спосіб, що передбачає отримання доказів відправки документів та інших письмових матеріалів адресатові, та вважаються такими, що
отримані в день такої доставки, навіть якщо на цей час одержувач за цією адресою не знаходиться чи не проживає, а про зміну своєї адреси ним не було повідомлено іншу
сторону належним чином.

Стаття 38. Призначення експертизи

1. Третейський суд з метою правильного вирішення спору має право зобов'язати сторони чи одну із сторін замовити проведення експертизи для роз'яснення питань, що потребують спеціальних знань.

2. Коло питань, які необхідно поставити перед експертами, визначається Третейським судом з урахуванням пропозицій сторін, що приймають участь у
третейському розгляді справи.

3. Третейський суд може зажадати від сторін надання експерту будь-якої інформації, що стосується справи, або пред'явлення до огляду чи надання можливості огляду будь­-
яких документів, товарів та іншого майна, що має відношення до справи.

4. Експертиза проводиться експертами відповідних установ або інших фахівців,
визначених Третейським судом. Експертом може бути призначена будь-яка особа, яка володіє необхідними знаннями для дачі висновку.

5. Про призначення експертизи Третейський суд виносить ухвалу, в якій встановлює коло питань, які мають бути роз'яснені експертом, а також визначає кому доручається
проведення експертизи.

6. Наслідки невиконання стороною вимог Третейського суду про призначення
експертизи визначаються складом Третейського суду, що розглядає справу, з врахуванням
обставин, що мають значення для вирішення конкретного спору.

Висновок експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обгрунтовані відповіді на поставлені Третейським судом питання. Якщо під час проведення експертизи встановлюються обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, з приводу яких експерту не були поставлені питання, у висновку він викладає свої міркування і щодо цих обставин. Висновок експерта подається Третейському суду в письмовій формі.

Третейський суд направляє сторонам копію експертного висновку і пропонує в письмовій формі висловити свою думку відносно проведеної експертизи.

8. У разі відсутності домовленості про інше, експерт, на прохання сторони, або якщо склад Третейського суду вважає це за необхідне, повинен після подання свого письмого висновку взяти участь у розгляді справи, де сторонам надається можливість ставити йому запитання.

9. Якщо інше не передбачено угодою сторін, висновок експерта не є обов'язковим для Третейського суду і оцінюється наряду з іншими доказами.

10. У разі потреби проведення додаткових досліджень, а також у випадку
суперечливості висновків декількох експертів, Третейський суд може призначити
додаткову експертизу або призначити інших експертів, якщо тільки сторони не домовилися про те, що висновок експерта повинен бути остаточним з будь-якого конкретного питання.

Стаття 39. Наслідки непредставлення сторонами доказів або неявки сторони в засідання Третейського суду

1. Непредставлення стороною належних доказів, або неявка в засідання Третейського суду сторін або їхніх представників, що були належним чином сповіщені про розгляд
справи і проведення засідання Третейського суду, не є перешкодою для третейського розгляду справи та прийняття рішення, якщо причина непредставлення документів або неявка сторін в засідання визнана Третейським судом неповажною.

Глава 5. СТРОКИ У ТРЕТЕЙСЬКОМУ РОЗГЛЯДІ

Стаття 40. Види процесуальних строків

1. Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються Законом «Про третейські суди», цим Регламентом, а якщо не визначені – встановлюються Третейським судом.

Стаття 41. Обчислення процесуальних строків

1. Строки, встановлені Регламентом або Третейським судом, обчислюються
місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Стаття 42. Початок перебігу процесуальних строків

1. Перебіг починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Стаття 43. Закінчення процесуальних строків

1. Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього
місяця строку. Якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий
.місяць що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця.

2. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день ,останнім днем строку є перший після нього робочий день.

З. Перебіг строку, закінчення якого пов'язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.

4. Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити
процесуальну дію в Третейському суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.

5. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші
документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.

Стаття 44. Зупинення процесуальних строків

1. Зупинення провадження у справі зупиняє перебіг строків. Зупинення цих строків починається з моменту настання тієї події, внаслідок якої Третейський суд зупинив провадження.

Стаття 45. Наслідки пропущення строків

1. Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

2. Документи, подані після закінчення строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.

ГЛАВА 6. СУДОВІ ВИКЛИКИ І ПОВІДОМЛЕННЯ

Стаття 46. Участь та права сторін у засіданні Третейського суду

1. Третейський розгляд здійснюється у засіданні Третейського суду за участю сторін або їх представників, якщо сторони не домовилися про інше щодо їхньої участі в засіданні

2. Третейський суд вправі визнати явку сторін у засідання обов'язковою.

З. Сторонам має бути направлене повідомлення про день, час та місце проведення засідання третейського суду не пізніше ніж за 10 днів до такого засідання. Повідомлення
направляється або вручається в порядку, визначеному статтею 37 цього Регламенту.

ГЛАВА 7. ВИТРАТИ, ПОВ'ЯЗАНІ З ВИРІШЕННЯМ СПОРУ ТРЕТЕЙСЬКИМ СУДОМ

Стаття 47. Склад витрат, пов'язаних з вирішенням спору Третейським судом

1. До складу витрат, пов'язаних з вирішенням спору Третейським судом, належать:

1) третейський збір, який до свого складу включає гонорари третейських суддів,
секретаря Третейського суду. Розмір, строки та порядок сплати третейського збору сторонами визначаються цим Регламентом;

2) витрати, понесені третейськими суддями у зв'язку з участю в третейському розгляді, в тому числі витрати, понесені третейськими суддями на оплату проїзду до місця вирішення спору;

3) витрати, пов'язані з оплатою послуг експертів, перекладачів, якщо такі були запрошені чи призначені для участі в третейському розгляді;

4) витрати, пов'язані з оглядом і дослідженням речових та письмових доказів у їх місцезнаходженні;

5) витрати, понесені свідками;

6) витрати, пов'язані з оплатою стороною, на користь якої було прийнято рішення Третейського суду, послуг представника, пов'язаних із наданням правової допомоги;

7) витрати, пов'язані з організаційним забезпеченням третейського розгляду;

8) витрати на листування Третейського суду;

9) витрати на телефонний, телеграфний, телексний, факсимільний, електронний та
інший зв'язок.

2. Витрати, зазначені у підпунктах 2 - 9 пункту першого цієї статті, під час третейського розгляду несе сторона, яка подала позов.

З. Розміри гонорарів третейських суддів Третейського суду та порядок їх виплати третейським суддям визначаються відповідно до цього Регламенту.

4. У разі, коли третейський розгляд справи Третейським судом не відбувся чи був припинений, сплачений сторонами третейський збір повертається сторонам, крім випадків, якщо це було зумовлено відводом усіх суддів, укладанням сторонами мирової
угоди, відмовою позивача від позову та іншими обставинами, передбаченими
законодавством.

5. У разі, коли третейський розгляд справи Третейським судом не відбувся чи був
пpипинений з підстав, зазначених у пункті четвертому цієї статті, то сторони
відшкодовують Третейському суду всі понесені ним витрати, про що зазначається в ухвалі Третейського суду.

6. До зустрічного позову застосовуються ті ж самі правила щодо витрат, пов'язаних
з вирішенням спору Третейським судом, що і до первинного позову.

Стаття 48. Порядок обчислення та сплати третейського збору

1. Третейський збір Третейського суду обчислюється в залежності від ціни позову, яка визначається за правилами, встановленими ст. 49 цього Регламенту.

2. Загальний розмір третейського збору розраховується таким чином:

З. Наведений вище розмір третейського збору сплачується у випадках, коли справу Третейський суд розглядає колегіально в складі трьох і більше третейських суддів. У тих випадках, коли справа розглядається одноособово одним третейським суддею, сума що підлягає до сплати зменшується на 20%.

4. Третейський збір щодо позовних вимог про укладання, зміну та розірвання
договорів (контрактів), а також визнання недійсними договорів (контрактів) складає 2500
грн.

5. У складі загального розміру третейського збору гонорар Третейських суддів складає 60%.

6. Третейський збір, розрахований відповідно до таблиці, наведеної у п. 2 цієї статті, сплачується позивачем на розрахунковий рахунок засновника Третейського суду та не вважається доходами від здійснення підприємницької діяльності.

Стаття 49. Ціна позову

1. Позивач зобов'язаний вказати ціну позову.

2. Ціна позову визначається:

1) у позовах про стягнення грошей - стягуваною сумою або сумою, оспорюваною за
виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному
(безакцентному) порядку;

2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ­вартістю майна;

З) у позовах про спонукання до дії або бездіяльності - на основі наявних даних про майновий інтерес позивача.

З. Ціна позову не вказується щодо позовних вимог про укладення, зміну та
розірвання, а також визнання недійсними договорів (контрактів). Сума третейських витрат
щодо таких позовних вимог встановлюється пунктом 4 статті 48 цього Регламенту.

4. У позовах, що складаються з декількох позовних вимог, розмір кожної позовної
вимоги повинен бути визначений окремо. Ціна позову визначається загальною сумою всіх
позовних вимог.

5. Якщо позивач не визначить або неправильно визначить ціну позову в наданий
йому термін, голова Третейського суду за власною ініціативою при прийнятті справи до
провадження або за вимогою відповідача визначає ціну позову на основі наявних у справі
матеріалів.

Стаття 50. Порядок сплати третейського збору у випадку збільшення позовни вимог

1. При збільшенні розміру позовних вимог позивач повинен доплатити третейській збір відповідно до нової ціни позову.

2. При недоплаті суми третейського збору Третейського суду відповідно до нової ціни позову, Третейський суд залишає заяву про збільшення позовних вимог без розгляду.

Стаття 51. Витрати Третейського суду при зустрічному позові

1. До зустрічного позову застосовуються ті самі правила щодо обчислення третейського збору, що і до первісного позову.

Стаття 52. Розподіл витрат, пов'язаних з вирішенням спору Третейським судом

1. Розподіл витрат, пов'язаних з вирішенням спору Третейським судом, здійснюється між сторонами у такому порядку:

1) при задоволенні позову витрати покладаються на відповідача;

2) при відмові в позові - на позивача;

3) при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру
задоволених вимог.

2. Сторони можуть домовитися між собою про інший, ніж передбачено пунктом першим цієї статті, розподіл витрат.

3. Порядок розподілу витрат, пов'язаних з вирішенням спору Третейським судом, зазначається у рішенні або ухвалі Третейського суду.

Стаття 53. Відстрочення та розстрочення третейських витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати

1. Голова Третейського суду, враховуючи майновий стан сторони або інші обставини, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату третейських витрат
на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

2. Якщо у встановлений Третейським судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява залишається без розгляду.

3. З підстав, зазначених у пункті першому цієї статті, Голова Третейського суду
може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом
справи, або звільнити від їх сплати.

РОЗДІЛ 2. ПОРУШЕННЯ ТРЕТЕЙСЬКОГО ПРОВАДЖЕННЯ

Стаття 54. Порушення третейського провадження у справі

Провадження у справі порушується ухвалою Голови Третейського суду, яка приймається у 5-денний термін з дня подачі належним чином оформленої позовної заяви до Третейського суду. Позовна заява вважається оформленою належним чином, якщо вона за формою і змістом відповідає вимогам, викладеним у ст. 55 цього Регламенту.

Датою подачі позовної заяви вважається день її вручення Третейському суду, а при відправленні позовної заяви поштою - дата штемпеля поштової установи місця відправлення.

Стаття 55. Форма і зміст позовної заяви

1. Позовна заява подається у письмовій формі.

2. У позовній заяві, що подається до Третейського суду, повинні зазначатися:

1) назва Третейського суду;

2) дата подання позовної заяви;

3) найменування і юридичні адреси сторін, які є юридичними особами, та/або прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, місце проживання і місце роботи сторін, які є фізичними особами;

4) найменування і юридична адреса представника позивача, якщо він є юридичною
особою, або прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, місце проживання і місце
роботи представника, який є фізичною особою, у випадках, коли позов подається
представником;

5) зміст вимоги, ціна позову, якщо вимога підлягає оцінці;

6) обставини, якими обrрунтовані позовні вимоги, докази, що їх підтверджують,
розрахунок вимог;

7) посилання на наявність третейської угоди між сторонами та докази ії укладення;

8) перелік письмових матеріалів, які додаються до позовної заяви;

9) підпис позивача або його представника з посиланням на документ, що засвідчує
повноваження представника.

З. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують:

1) наявність третейської угоди;

2) обrрунтованість позовних вимог;

З) повноваження представника;

4) направлення копії позовної заяви іншій стороні (опис вкладення про відправлення
цінного листа, виписка з реєстру поштових відправлень тощо);

5) докази сплати третейського збору у розмірі та порядку, встановленому
цим Регламентом.

4. у позовній заяві сторони можуть послатися на документи або інші докази, які вони представлять надалі.

Стаття 56. Вирішення питання про компетенцію Третейського суду при,прийнятті позову

1 При прийнятті позову Голова Третейського суду вирішує питання про наявність і дійсність угоди про передачу спору на розгляд Третейського суду.

У разі, якщо Третейський суд дійде висновку про відсутність або недійсність зазначеної угоди, він може відмовити в розгляді справи.

Про відмову у розгляді справи виноситься мотивована ухвала, яка надсилається сторонам. При цьому заявнику разом з ухвалою повертаються позовні матеріали.

У всіх інших випадках питання про компетенцію Третейського суду вирішується складом Третейського суду, який розглядає спір.

Стаття 57. Наслідки невиконання позивачем вимог Третейського суду щодо
усунення недоліків позовної заяви, а також сплати третейського збору та інших витрат Третейського суду

1. Якщо позовна заява подана без дотримання вимог, передбачених у статті 55 цього
Регламенту, виноситься ухвала про усунення недоліків, яка направляється позивачу.

2. Невиконання вимог Третейського суду щодо усунення недоліків позовної заяви, а також несплати третейського збору та інших витрат Третейського суду у порядку та
розмірі, визначених в ухвалі про порушення провадження у справі, є підставою для
залишення позовної заяви без розгляду, про що виноситься ухвала. При цьому заявнику разом з ухвалою повертаються позовні матеріали.

3. Позивач не позбавлений права повторно звернутися до Третейського суду з позовною заявою. При цьому датою подачі позовної заяви буде вважатися дата повторного звернення з позовною заявою.

Стаття 58. Відзив на позовну заяву

1. Відповідач повинен надати Третейському суду письмовий відзив на позовну заяву не менше ніж за три дні до першого засідання Третейського суду, який вирішує спір.

2. Відзив повинен містити:

1) найменування позивача і номер справи;

2) мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на законодавство;

3) докази, що обrрунтовують відхилення позовної вимоги;

4) докази направлення копій відзиву і доданих до нього документів позивачеві, іншим відповідачам;

5) перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву.

3. До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи
інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача.

Неподання відповідачем відзиву у встановлені цією статтею строки не звільняє його в подальшому від виконання вимог Третейського суду про надання відзиву на позов.

Стаття 59. Зустрічний позов

Відповідач вправі подати зустрічний позов для розгляду Третейським судом, якщо
такий позов є підвідомчим Третейському суду та може бути предметом третейського
розгляду відповідно до третейської угоди.

Зустрічний позов може бути подано на будь-якій стадії третейського розгляду до прийняття рішення по справі.

Третейський суд приймає зустрічний позов до спільного розгляду з первісним
позовом, якщо обидва позови взаємно пов'язані та їх спільний розгляд є доцільним,
зокрема, коли вони випливають з одних і тих самих правовідносин або коли вимоги за
ними можуть зараховуватися.

Зустрічний позов має відповідати вимогам статті 55 цього Регламенту.

Сторона зобов'язана надати відзив на пред'явлений до неї зустрічний позов протягом
10 днів з дня отримання зустрічного позову.

РОЗДІЛ 3. ТРЕТЕЙСЬКИЙ РОЗГЛЯД

Стаття 60. Строки третейського розгляду справи

Строк третейського розгляду справи не повинен перевищувати двох місяців з дня порушення провадження у справі.

Сторони за взаємною згодою можуть продовжити строк третейського розгляду.

Голова Третейського суду за мотивованим зверненням складу Третейського суду або однієї із сторін має право продовжити термін третейського розгляду, про що виносить
відповідну ухвалу.

Стаття 61. Повідомлення про час, місце проведення засідання Третейського суду

1. Склад Третейського суду не пізніше 5 днів з дня остаточного формування складу
Третейського суду виносить і надсилає сторонам ухвалу про призначення справи до
розгляду, в якій визначає дату, час і місце проведення засідання Третейського суду, а
також необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні.

2. Ухвала Третейського суду про призначення справи до розгляду повинна бути направлена сторонам не пізніше ніж за 10 днів до дати засідання.

Стаття 62. Додаткові заходи з підготовки справи до розгляду

1. Склад Третейського суду перевіряє стан підготовки справи до розгляду і, якщо
вважає за необхідне, вживає додаткових заходів з підготовки справи до розгляду, зокрема,
витребує від сторін письмові пояснення, докази та інші необхідні документи. Якщо
вживаються додаткові заходи з підготовки справи, то складом Третейського суду
встановлюються строки, протягом яких ці додаткові заходи повинні бути здійснені.

Склад Третейського суду за власної ініціативи або за клопотанням сторони може
провести попередні засідання за участю сторін з метою організації і планування
третейського розгляду справи.

2. На попередніх засіданнях можуть вирішуватися, зокрема, питання про надання
додаткових доказів, огляд речових доказів, виклик свідків в засідання Третейського суду,
призначення експертизи тощо.

3. На попередньому засіданні сторона може подати письмову заяву про виклик свідків. Сторона, що клопоче про виклик свідка, повинна вказати його прізвище, ім'я, по
батькові, місце проживання й обставини, які цей свідок може підтвердити. Явку свідка в засідання Третейського суду забезпечує сторона, яка клопоче про його виклик.

4. За результатами попереднього засідання Третейський суд виносить ухвалу.

Стаття 63. Усне слухання справи Третейським судом

1. За умови дотримання будь-якої іншої угоди сторін Третейський суд приймає
рішення про те, чи проводити усне слухання справи для представлення доказів і для усних
спорів сторін, чи здійснювати розгляд тільки на основі наданих сторонами документів та інших матеріалів.

Однак, крім того випадку, коли сторони домовилися не проводити усного слухання, Третейський суд повинен провести таке слухання на відповідній стадії розгляду, якщо про це просить будь-яка з сторін, або якщо представлені сторонами документи не є достатніми для вирішення спору по суті.

2. При необхідності проведення усних слухань справи Третейським судом дата їх проведення визначається Третейським судом з урахуванням конкретних обставин справи.

Стаття 64. Порядок ведення третейського розгляду

1. Склад Третейського суду визначає порядок ведення третейського розгляду відповідно до положень третейської угоди, Закону України «Про третейські суди» і цього Регламенту.

2. За умови дотримання положень Закону України «Про третейські суди» і цього Регламенту сторони можуть за своїм розсудом домовитися про процедуру розгляду справи Третейським судом. У випадку відсутності такої угоди Третейський суд веде третейський розгляд відповідно до положень цього Регламенту так, як він вважає доцільним

3. Протокол засідання Третейського суду ведеться у разі наявності угоди між сторонами про ведення протоколу або у випадку, коли склад Третейського суду з врахуванням обставин справи вважає за доцільне ведення протоколів засідання. В таких випадках ведення протоколу за згодою третейських суддів (третейського судді) сторонами може бути призначений секретар третейського розгляду. За його відсутності третейські судді можуть обрати секретаря із складу (крім Голови) Третейського суду, яким вирішується спір.

4. У протоколі засідання Третейського суду зазначаються:

1) дата та місце розгляду справи;

2) прізвища третейських суддів і секретаря;

3) суть спору;

4) найменування сторін, їхніх представників, свідків, експертів, інших осіб, які беруть участь у розгляді справи;

5) заяви та клопотання сторін;

6) вказівки та вимоги до сторін по справі, висунуті Третейським судом;

7) розклад засідань третейського суду;

8) зміст пояснень сторін та інших осіб, які беруть участь у справі;

9) подані під час третейського розгляду докази, відомості про їх огляд;

10) узгодження сторонами питання про необхідність зберігання та умови зберігання рішень Третейського суду;

11) витрати, понесені сторонами.

Протокол підписується секретарем та складом Третейського суду, який розглядав справу.

Стаття 65. Заява про відсутність компетенції Третейського суду

1. Склад Третейського суду самостійно вирішує питання про наявність або відсутність у нього компетенції для розгляду конкретної справи.

2. Сторона має право заявити про відсутність у Третейського суду компетенції щодо
переданого на його вирішення спору до початку розгляду справи по суті. Обрання стороною третейського судді або її участь в обранні третейського судді не позбавляє сторону права зробити таку заяву.

З. Сторона має право заявити про перевищення Третейським судом меж його компетенції, якщо в процесі третейського розгляду виникне питання, розгляд якого не передбачено третейською угодою або яке не може бути предметом такого розгляду відповідно до Регламенту Третейського суду.

4. У випадках, передбачених частинами другою та третьою цієї статті, Третейський суд повинен відкласти розгляд справи або зупинити розгляд справи по суті до вирішення ним питання щодо наявності у нього відповідної компетенції. З питань наявності чи відсутності компетенції Третейський суд виносить мотивовану ухвалу.

5. Якщо Третейський суд дійде висновку щодо неможливості розгляду ним конкретного спору внаслідок відсутності у нього компетенції, третейський розгляд припиняється.

Стаття 66. Відкладення розгляду справи

1. Третейський суд може відкласти розгляд справи:

1) У випадку необхідності витребувати нові докази;

2) у зв'язку з неявкою в засідання Третейського суду представника сторони при відсутності в матеріалах справи повідомлення про вручення йому повідомлення про день розгляду справи.

Третейський суд у разі потреби з ініціативи сторін або з власної ініціативи при наявності обставин, що перешкоджають, на його думку, вирішенню спору по суті, може відкласти розгляд справи.

Про відкладення розгляду справи Третейський суд виносить мотивовану ухвалу.

Стаття 67. Перерва в засіданні Третейського суду

1. На прохання обох сторін або з власної ініціативи Третейський суд для здійснення сторонами певних дій або представлення додаткових документів може оголосити сторонам про перерву в засіданні Третейського суду на строк не більш 10-ти днів, про що сторони повідомляються Третейським судом під розписку безпосередньо в засіданні з розгляду справи.

Стаття 68. Зупинення третейського розгляду

1. На прохання будь-якої із сторін або з власної ініціативи Третейський суд може за наявності на те вагомих підстав зупинити розгляд у справі на певний строк, але не більше ніж на один рік.

2. Про зупинення провадження у справі та його поновлення виносяться мотивовані ухвали.

РОЗДІЛ 4. ПРИЙНЯТТЯ ТРЕТЕЙСЬКОГО РІШЕННЯ І ПРИПИНЕННЯ ТРЕТЕЙСЬКОГО РОЗГЛЯДУ

Стаття 69. Закінчення третейського розгляду справи

1. Третейський розгляд у справі закінчується винесенням остаточного третейського рішення по суті спору або ухвалою про припинення третейського розгляду.

Стаття 70. Закінчення третейського розгляду справи укладенням мирової угоди

Третейський суд на початку розгляду справи повинен з'ясувати у сторін можливість закінчити справу мировою угодою та в подальшому сприяти вирішенню спору шляхом укладення мирової угоди на всіх стадіях процесу.

Сторони мають право закінчити справу укладенням мирової угоди як до початку третейського розгляду, так і на будь-якій його стадії до прийняття рішення.

За клопотанням сторін Третейський суд приймає рішення про затвердження мирової угоди. Мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмета спору.

4. Зміст мирової угоди викладається безпосередньо в рішенні Третейського суду.

Стаття 71. Прийняття рішення Третейським судом

1. Після того, як Третейський суд прийде до висновку, що всі обставини справи з'ясовані, він повідомляє усне слухання справи закритим і приступає до прийняття рішення.

2. Прийняття рішення у справі відбувається на закритій нараді Третейського суду.

3. Якщо при прийнятгі рішення виявиться потреба з'ясувати будь-яку обставину, Третейський суд, не приймаючи рішення, відновлює третейський розгляд справи, про що виносить ухвалу. Третейський розгляд в цьому разі провадиться виключно в межах з'ясування обставин, що потребують додаткової перевірки.

4. При третейському розгляді справи колегіальним складом третейських суддів будь­ яке рішення Третейського суду приймається більшістю голосів третейських суддів.

Третейський суддя, не згодний із прийнятим рішенням (частково або цілком), може викласти в письмовому виді свою окрему думку, яка додається до рішення Третейського
суду.

Стаття 72. Оголошення рішення і направлення його сторонам

Рішення оголошується в засіданні Третейського суду.

Третейський суд вправі оголосити лише резолютивну частину рішення. У цьому випадку, якщо сторони не погодили строк направлення їм рішення, мотивоване рішення
має бути направлене сторонам у строк, який не перевищує п'яти днів з дня оголошення резолютивної частини рішення.

Кожній стороні направляється по одному примірнику рішення.

У разі відмови сторони одержати рішення Третейського суду або її неявки без
поважних причин в засідання Третейського суду, де воно оголошується, рішення
вважається таким, що оголошене сторонам, про що на рішенні робиться відповідна
відмітка, а копія такого рішення надсилається такій стороні.

Стаття 73. Форма і зміст рішення

1. Рішення Третейського суду викладається у письмовій формі і підписується
третейським суддею, який одноособово розглядав справу, або повним складом
Третейського суду, що розглядав справу, в тому числі і третейським суддею, який має
окрему думку. Окрема думка третейського судді викладається письмово та додається до
рішення третейського суду.

2. Рішення Третейського суду скріплюється підписом керівника та круглою
печаткою Засновника Третейського суду.

3. У рішенні Третейського суду повинні бути зазначені:

- назва Третейського суду;

- дата прийняття рішення;

- склад Третейського суду і порядок його формування;

- місце третейського розгляду;

- сторони, їх представники та інші учасники третейського розгляду, що брали участь у
розгляді справи третейським судом;

- висновок про компетенцію Третейського суду, обсяг його повноважень за третейською
угодою;

- стислий виклад позовної заяви, відзиву на позовну заяву, заяв, пояснень, клопотань
сторін та їхніх представників, інших учасників третейського розгляду;

- встановлені обставини справи, підстави виникнення спору, докази, на підставі яких
прийнято рішення, зміст мирової угоди, якщо вона укладена сторонами, мотиви, з яких
третейський суд відхилив доводи, докази та заявлені під час третейського розгляду
клопотання сторін;

- висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю або частково по
кожній із заявлених вимог;

- норми законодавства, якими керувався Третейський суд при прийнятті рішення.

4. Висновки Третейського суду, що містяться в рішенні по справі, не можуть залежати від настання або ненастання будь-яких обставин.

5. У разі задоволення позовних вимог у резолютивній частині рішення зазначаються:

- сторона, на користь якої вирішено спір;

- сторона, з якої за рішенням Третейського суду має бути здійснено стягнення грошових сум та/або яка зобов'язана виконати певні дії або утриматися від виконання певних дій;

- розмір грошової суми, яка підлягає стягненню, та/або дії, які підлягають виконанню
або від виконання яких сторона має утриматися за рішенням Третейського суду;

- строк сплати коштів та/або строк і спосіб виконання таких дій;

- порядок розподілу між сторонами витрат, пов'язаних з вирішенням спору Третейським
судом;

- інші обставини, які Третейський суд вважає за необхідне зазначити.

Стаття 74. Додаткове рішення

Якщо сторони не домовилися про інше, будь-яка із сторін, повідомивши про це іншу
сторону, може протягом семи днів після одержання рішення звернутися до Третейського
суду із заявою про прийняття додаткового рішення щодо вимог, які були заявлені під час
третейського розгляду, але не знайшли відображення у рішенні.

Заяву про прийняття додаткового рішення має бути розглянуто тим складом
Третейського суду, який вирішував спір, протягом семи днів після її одержання
Третейським судом.

За результатами розгляду заяви приймається додаткове рішення, яке є складовою
частиною рішення Третейського суду, або виноситься мотивована ухвала про відмову у
задоволенні заяви про прийняття додаткового рішення.

Стаття 75. Роз'яснення рішення

1. Якщо сторони не домовилися про інше, будь-яка із сторін, повідомивши про це
іншу сторону, має право протягом семи днів після одержання рішення звернутися до
Третейського суду із заявою про роз'яснення резолютивної частини рішення.

2. Заяву про роз'яснення резолютивної частини рішення має бути розглянуто тим
складом Третейського суду, який вирішував спір, протягом семи днів після її отримання
Третейським судом.

3. За результатами розгляду заяви виноситься ухвала про роз'яснення рішення, яка є
складовою частиною рішення, або мотивована ухвала про відмову у роз'ясненні рішення.

4. Здійснюючи роз'яснення резолютивної частини рішення, Третейський суд не має права змінювати зміст рішення.

Стаття 76 Виправлення рішення

1. Третейський суд у тому ж складі, з власної ініціативи або за заявою сторонни третейського розгляду, може виправити у рішенні описки, арифметичні помилки або будь­ які інші неточності, про що виноситься ухвала, яка є складовою частиною рішення.

Стаття 77. Виконання рішення Третейського суду

1. Рішення Третейського суду виконуються зобов'язаною стороною добровільно, в
порядку та строки, що встановлені в рішенні.

2. Якщо в рішенні строк його виконання не встановлений, рішення підлягає негайному виконанню.

3. Виконання рішення Третейського суду, якщо воно потребує вчинення дій
органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх службовими
особами, здійснюється за умови видачі компетентним судом виконавчого документа.

Стаття 78. Оскарження рішення третейського суду

1. Рішення Третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених Законом України «Про третейські суди».

2. Рішення Третейського суду може бути оскаржене стороною у випадках, передбачених Законом України «Про третейські суди», до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ.

3. Рішення Третейського суду може бути оскаржене та скасоване лише з таких підстав:

1) справа, по якій прийнято рішення Третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

2) рішення Третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди.
Якщо рішенням Третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

3) третейську угоду визнано недійсною компетентним судом;

4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16-19 Закону України «Про третейські суди»).

4. Заяву про скасування рішення Третейського суду може бути подано до компетентного суду протягом трьох місяців з дня прийняття рішення Третейським судом.

5. Скасування компетентним судом рішення Третейського суду не позбавляє сторонни права повторно звернутися до Третейського суду, крім випадків наведених в пункті шість цієї статті.

б. У разі, якщо рішення третейського суду скасовано повністю або частково внаслідок визнання компетентним судом недійсною третейської угоди або через те, що рішення прийнято у спорі, який не передбачений третейською угодою, чи цим рішенням ирішені питання, що виходять за межі третейської угоди, відповідний спір не підлягає подальшому розгляду в Третейському суді.

Стаття 79. Припинення третейського розгляду

1. Третейський суд постановляє ухвалу про припинення третейського розгляду в таких випадках:

1) спір не підлягає вирішенню в третейських судах України;

2) є рішення компетентного суду між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав;

3) позивач відмовився від позову;

4) сторони уклали угоду про припинення третейського розгляду;

5) підприємство, установу чи організацію, які є стороною третейського розгляду, ліквідовано;

б) Третейський суд є некомпетентним щодо переданого на його розгляд спору;

7) у разі смерті фізичної особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Стаття 80. Ухвали Третейського суду

1. З питань, що виникають у процесі розгляду справи і не стосуються суті спору, Третейський суд постановляє ухвали.

Стаття 81. Зберігання матеріалів справ, розглянутих Третейським судом

1. Справи, розглянуті Третейським судом, зберігаються у Третейському суді протягом 10 років з дня прийняття рішення Третейського суду.

2. Справи, розглянуті Третейським судом для вирішення конкретного спору, за якими видано виконавчі документи, зберігаються у компетентно му суді, за місцем видачі виконавчого документа.

Стаття 82. Порядок видачі виконавчого документа

1. Заява про видачу виконавчого документа може бути подана до компетентного суду протягом трьох років з дня прийняття рішення Третейським судом. Така заява підлягає розгляду компетентним судом протягом 15 днів з дня її надходження до суду.

Про час та місце розгляду заяви повідомляються сторони, проте неявка сторін чи однієї із сторін не є перешкодою для судового розгляду заяви.

2. При розгляді заяви про видачу виконавчого документа компетентний суд повинен витребувати справу з постійно діючого Третейського суду, в якому зберігається справа, яка має бути направлена до компетентного суду протягом п'яти днів від дня надходження вимоги. У такому випадку строк вирішення заяви про видачу виконавчого документа продовжується до одного місяця.

3. Ухвала про видачу виконавчого документа направляється сторонам протягом п'яти днів з дня її прийняття.
4. Сторона, на користь якої виданий виконавчий документ, одержує його безпосередньо у компетентному суді.

Стаття 83. Примусове виконання рішення третейського суду

1. Рішення третейського суду, яке не виконано добровільно, підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

2. Виконавчий документ, виданий на підставі рішення Третейського суду, може бути
пред'явлений до примусового виконання в строки, встановлені Законом України "Про
виконавче провадження".